39 research outputs found

    Центральная инспираторная активность и сила дыхательных мышц после перенесенного COVID-19

    Get PDF
    The respiratory pump that provides pulmonary ventilation includes the respiratory center, peripheral nervous system, chest and respiratory muscles.The aim of this study was to evaluate the activity of the respiratory center and the respiratory muscles strength after COVID-19 (COronaVIrus Disease 2019).Methods. The observational retrospective cross-sectional study included 74 post-COVID-19 patients (56 (76%) men, median age – 48 years). Spirometry, body plethysmography, measurement of lung diffusing capacity (DLCO), maximal inspiratory and expiratory pressures (MIP and MEP), and airway occlusion pressure after 0.1 sec (P0.1) were performed. In addition, dyspnea was assessed in 31 patients using the mMRC scale and muscle strength was assessed in 27 of those patients using MRC Weakness scale.Results. The median time from the COVID-19 onset to pulmonary function tests (PFTs) was 120 days. The total sample was divided into 2 subgroups: 1 – P0.1 ≤ 0.15 kPa (norm), 2 – > 0.15 kPa. The lung volumes, airway resistance, MIP, and MEP were within normal values in most patients, whereas DLCO was reduced in 59% of cases in both the total sample and the subgroups. Mild dyspnea and a slight decrease in muscle strength were also detected. Statistically significant differences between the subgroups were found in the lung volumes (lower) and airway resistance (higher) in subgroup 2. Correlation analysis revealed moderate negative correlations between P0.1 and ventilation parameters.Conclusion. Measurement of P0.1 is a simple and non-invasive method for assessing pulmonary function. In our study, an increase in P0.1 was detected in 45% of post-COVID-19 cases, possibly due to impaired pulmonary mechanics despite the preserved pulmonary ventilation as well as normal MIP and MEP values.Составляющими «дыхательного насоса», обеспечивающего легочную вентиляцию, являются дыхательный центр, периферическая нервная система, грудная клетка и дыхательные мышцы.Целью настоящего исследования явилось изучение активности дыхательного центра и силы дыхательных мышц после COVID-19 (COronaVIrus Disease 2019).Материалы и методы. В обсервационном ретроспективном поперечном исследовании принимали участие пациенты (n = 74: 56 (76 %) мужчин; средний возраст – 48 лет), перенесшие COVID-19. У пациентов проводились спирометрия, бодиплетизмография, измерение диффузионной способности легких (ДСЛ), параметров максимального респираторного давления на вдохе (MIP) и выдохе (MEP), окклюзионного ротового давления (ОРД) в первые 0,1 с вдоха (Р0.1). Оценивалась степень одышки по шкале одышки (Modified Medical Research Council Dyspnea Scale – mMRC) (n = 31), у 27 из них – сила мышц по шкале силы мышц (Medical Research Council Weakness Scale – MRCw).Результаты. Медиана срока проведения функциональных исследований системы дыхания от начала COVID-19 составила 120 дней. Пациенты общей группы были распределены в 2 подгруппы: 1-я – лица с ОРД Р0.1 ≤ 0,15 кПа (норма), у больных 2-й подгруппы Р0.1 составило > 0,15 кПа. Легочные объемы, бронхиальное сопротивление, показатели MIP и MEP в среднем по группе составляли пределы нормальных значений у большинства пациентов, тогда как ДСЛ была снижена в 59 % случаев, отмечались одышка легкой степени и незначительное снижение силы мышц. Статистически значимые различия между подгруппами выявлены по параметрам легочных объемов (более низкие – у пациентов 2-й подгруппы) и бронхиальному сопротивлению (более высокие – у пациентов 2-й подгруппы). По данным корреляционного анализа установлено наличие умеренных обратных связей между Р0.1 и легочными объемами.Заключение. Измерение ОРД является простым, неинвазивным методом оценки функционального состояния системы дыхания. Увеличение Р0.1 после перенесенного COVID-19 выявлено у 45 % пациентов, что может быть обусловлено нарушением механических свойств аппарата вентиляции при сохранении параметров легочной вентиляции, а также показателей MIP и MEP в пределах нормальных значений

    колективна монографія

    Get PDF
    Теоретико-методологічні засади розвитку регіональної економіки в умовах соціального партнерства : кол. моногр. / за заг. ред. В.В. Татарінова; Кременчуц. ін-т «Університет імені Альфреда Нобеля». – Кременчук: ПП Щербатих О.В., 2019. – 318 с. - ISBN 978-617-639-203-3.У монографії висвітлені питання інноваційного розвитку корпорацій машинобудування, облікового забезпечення процесу прийняття інвестиційних рішень, а також інноваційні технології формування сучасного спеціаліста. Окремий розділ присвячено проблемам германської філології. Колективна монографія підготовлена в світлі комплексної теми дослідження «Теоретико-методологічні засади розвитку регіональної економіки в умовах соціального партнерства» (номер державної реєстрації 0113U005759, 2013-2018) і розрахована на широке коло науковців, державних управлінців, економістів, викладачів та студентів.The monograph covers the issues of innovative development of engineering corporations, accounting support for the investment decision-making process, as well as innovative technologies for the formation of a modern specialist. A separate section is devoted to the problems of Germanic philology. The collective monograph is designed for a wide range of scientists, government executives, economists, teachers and students.В монографии освещены вопросы инновационного развития корпораций машиностроения, учетного обеспечения процесса принятия инвестиционных решений, а также инновационные технологии формирования современного специалиста. Отдельный раздел посвящен проблемам германской филологии. Коллективная монография рассчитана на широкий круг ученых, государственных управленцев, экономистов, преподавателей и студентов
    corecore